цапеня
ЦАПЕНЯ́, ня́ти, с.
Маля кози; козеня.
Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (М. Коцюбинський);
– Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)