цапеня —
цапеня́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
цапеня —
ЦАПЕНЯ́, ня́ти, с. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (М. Коцюбинський); – Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
цапеня —
-яти, с. Маля кози; козеня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цапеня —
КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.
Словник синонімів української мови
цапеня —
ЦАПЕНЯ́, я́ти, с. Маля кози; козеня. Я розмовляю, жартую, в мене вселилось наче молоде цапеня (Коцюб., II, 1955, 255); — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 262).
Словник української мови в 11 томах