цапиний

цапи́ний

[цапини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. цапиний — цапи́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. цапиний — ЦАПИ́НИЙ, а, е. Прикм. до цап¹. Увійшли несміливо якісь два столяри, старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (І.  Словник української мови у 20 томах
3. цапиний — -а, -е. Прикм. до цап. || Вигот. зі шкури цапа. || перен., розм. Такий, як у цапа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цапиний — ЦАПИ́НИЙ, ЦА́П'ЯЧИЙ, КОЗЛЯ́ЧИЙ, КОЗЛИ́НИЙ, КОЗЛО́ВИЙ.  Словник синонімів української мови
5. цапиний — Цапи́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. цапиний — ЦАПИ́НИЙ, а, е. Прикм. до цап. Увійшли несміливо якісь два столяри, старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. цапиний — Цапиний, -а, -е Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. н. п. Ріжки цапині. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). Цапиний голосок. Кв.  Словник української мови Грінченка