Значення в інших словниках
-
царство —
(царя) держава, країна; (чиє) володіння; Р. царювання; (пітьми) панування, (снів) сфера, світ; ур. царствіє.
Словник синонімів Караванського
-
царство —
ЦА́РСТВО, а, с. 1. Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
царство —
-а, с. 1》 Держава, якою править цар (у 1 знач.). Царство небесне рел. — потойбічний світ. 2》 рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання. || перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
царство —
відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. Відійшла у Царство небесне. Через дурницю (Б. Бойко). казко́ве ца́рство, нар.-поет. Дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом.
Фразеологічний словник української мови
-
царство —
ДЕРЖА́ВА (територія, що становить єдність з погляду історії, населення, політичного ладу тощо), КРАЇ́НА, ЗЕМЛЯ́, ЦА́РСТВО заст., фольк., ПА́НСТВО заст.; КРАЙ, СТОРОНА́ (перев. із сл. рідний, наш тощо).
Словник синонімів української мови
-
царство —
Ца́рство, -ва, -ву; ца́рства, царств
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
царство —
ЦА́РСТВО, а, с. 1. Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Шовч.
Словник української мови в 11 томах
-
царство —
Царство, -ва с. 1) Царство. Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: бо́же, небесне царство. Ном. № 6973.
Словник української мови Грінченка