Великий тлумачний словник сучасної мови

царство

ца́рство

-а, с.

1》 Держава, якою править цар (у 1 знач.).

Царство небесне рел. — потойбічний світ.

2》 рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання.

|| перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем.

3》 перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу.

4》 перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін.

|| Панування, переважання чого-небудь.

|| Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці.

Сонне царство — напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. царство — ца́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. царство — (царя) держава, країна; (чиє) володіння; Р. царювання; (пітьми) панування, (снів) сфера, світ; ур. царствіє.  Словник синонімів Караванського
  3. царство — ЦА́РСТВО, а, с. 1. Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. царство — відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне, книжн. Померти. Була колись у нас жіночка. На подобу Регіни. Відійшла у Царство небесне. Через дурницю (Б. Бойко). казко́ве ца́рство, нар.-поет. Дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом.  Фразеологічний словник української мови
  5. царство — ДЕРЖА́ВА (територія, що становить єдність з погляду історії, населення, політичного ладу тощо), КРАЇ́НА, ЗЕМЛЯ́, ЦА́РСТВО заст., фольк., ПА́НСТВО заст.; КРАЙ, СТОРОНА́ (перев. із сл. рідний, наш тощо).  Словник синонімів української мови
  6. царство — Ца́рство, -ва, -ву; ца́рства, царств  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. царство — ЦА́РСТВО, а, с. 1. Держава, якою править цар (у 1 знач.). Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Шовч.  Словник української мови в 11 томах
  8. царство — Царство, -ва с. 1) Царство. Царевич осідлав свого коня, сів з нею і поїхав у своє царство. Рудч. Ск. І. 97. 2) Спасете, блаженство, небесное царство. Въ этомъ значеніи, также съ прилаг.: бо́же, небесне царство. Ном. № 6973.  Словник української мови Грінченка