цебто

це́бто 1

сполучник

незмінювана словникова одиниця

це́бто 2

частка

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. цебто — сп., себто, тобто, інакше кажучи, іншими словами; ЯК Ч. значить, виходить.  Словник синонімів Караванського
2. цебто — ЦЕ́БТО¹, спол. пояснювальний. Уживається перед реченнями або членами речень, що доповнюють чи розкривають уже висловлену думку; себто, тобто, інакше кажучи, іншими словами. [Горпина: ] Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату.  Словник української мови у 20 томах
3. цебто — 1》 спол. поясн. Уживається перед реченнями або членами речень, що доповнюють чи розкривають уже висловлену думку; тобто, іншими словами. 2》 част., розм. Уживається для підсумовування узагальнення висловленої думки; отже, таким чином.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цебто — Це́бто, звичайно се́бто  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. цебто — ЦЕ́БТО. 1. спол. поясн. Уживається перед реченнями або членами речень, що доповнюють чи розкривають уже висловлену думку; тобто, інакше кажучи. [Горпина: ] Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату.  Словник української мови в 11 томах