Значення в інших словниках
-
церемонія —
церемонія чи церемоніал? В українській мові є обидва слова, семантично споріднені між собою. Церемонія – 1. Установлений урочистий обряд, порядок здійснення чогось. Церемонія заручин, церемонія вручення нагород. 2. Умовності в поведінці церемонної людини.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
церемонія —
ЦЕРЕМОНІЯ – ЦЕРЕМОНІАЛ Церемонія, -ї, ор. -єю. 1. Установлений урочистий обряд, порядок здійснення чогось: церемонія заручин, церемонія прийому посла, церемонія вручення нагород.
Літературне слововживання
-
церемонія —
Обряд, ритуал, (формальність) церемоніял; МН. ЦЕРЕМОНІЇ, манірність.
Словник синонімів Караванського
-
церемонія —
[цеиреимон'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
церемонія —
Урочистість, обрядність, бучність, пишнота, пишність, формальність
Словник чужослів Павло Штепа
-
церемонія —
рос. церемония 1. Урочиста офіційна акція, прийом високих посадових осіб відповідно до існуючого етикету, правил і етичних норм. 2. Переносно — певні церемоніальні умовності, манірність.
Eкономічна енциклопедія
-
церемонія —
ЦЕРЕМО́НІЯ, ї, ж. 1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього (І. Франко); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу.
Словник української мови у 20 томах
-
церемонія —
-ї, ж. 1》 Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. || розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. 2》 Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
церемонія —
церемо́нія (від лат. caeremonia – благоговіння, культовий обряд, торжества) 1. Урочистий офіційний акт за встановленим порядком (церемоніалом). 2. Переносно – зовнішні умовності, манірність.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
церемонія —
ОБРЯ́Д (встановлений порядок здійснення яких-небудь дій, пов'язаних з певними традиціями, настановами), ЦЕРЕМО́НІЯ, ЦЕРЕМОНІА́Л, РИТУА́Л книжн., ДІ́Я заст.
Словник синонімів української мови
-
церемонія —
Церемо́нія, -нії, -нією; -мо́нії, -ній
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
церемонія —
ЦЕРЕМО́НІЯ, ї, ж. 1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього (Фр., VIII, 1952, 52); Він [козак]..
Словник української мови в 11 томах
-
церемонія —
Церемонія, -нії ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Словник української мови Грінченка