цинкувати —
ЦИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії.
Словник української мови у 20 томах
цинкувати —
цинкува́ти вул. пильнувати, стежити (м, ср, ст)||цинклювати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
цинкувати —
(-ую, -уєш) недок.; крим. 1. Говорити. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111. 2. Непомітно передавати крадене. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111. 3. Спостерігати за працівниками міліції. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111. 4. мол. Спостерігати за кимсь, чимсь. БСРЖ, 662; ПСУМС, 77; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 517.
Словник жарґонної лексики української мови
цинкувати —
-ую, -уєш, недок., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цинкувати —
ЦИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії.
Словник української мови в 11 томах