цинкувати

(-ую, -уєш) недок.; крим.

1. Говорити. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111.

2. Непомітно передавати крадене. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111.

3. Спостерігати за працівниками міліції. БСРЖ, 662; СЖЗ, 111.

4. мол. Спостерігати за кимсь, чимсь. БСРЖ, 662; ПСУМС, 77; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 517.

Значення в інших словниках

1. цинкувати — цинкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. цинкувати — ЦИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії.  Словник української мови у 20 томах
3. цинкувати — цинкува́ти вул. пильнувати, стежити (м, ср, ст)||цинклювати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. цинкувати — -ую, -уєш, недок., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цинкувати — ЦИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії.  Словник української мови в 11 томах