цитьте —
ЦИ́ТЬТЕ, виг., розм. Те саме, що цить (при звертанні до кількох осіб). Цитьте, дітки, цитьте, любі: Не дай боже -хто підслуха, Бо вже, певно, лихий ворог Нашорошив вуха (П.
Словник української мови у 20 томах
цитьте —
виг., розм. Те саме, що цить (при звертанні до кількох осіб).
Великий тлумачний словник сучасної мови
цитьте —
ЦИ́ТЬТЕ, виг., розм. Те саме, що цить (при звертанні до кількох осіб). Цитьте, дітки, цитьте, любі: Не дай боже —хто підслуха, Бо вже, певно, лихий ворог Нашорошив вуха (Граб.
Словник української мови в 11 томах