Орфографічний словник української мови

цифір

ци́фір

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цифір — ЦИ́ФІР, і, ж., заст. Збірн. до ци́фра. Школяр, затинаючись, виписував цифір'ю (Панас Мирний); * У порівн. Та багатьом уже немає свята. Колись весела і червона дата, Як чорна цифір, нині промайне – І лиш нудьгу всередині сколише (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
  2. цифір — -і, ж., заст. Збірн. до цифра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цифір — ЦИ́ФІР, і, ж., заст. Збірн. до ци́фра. Школяр, затинаючись, виписував цифір’ю (Мирний, IV, 1955, 110); *У порівн. Та багатьом уже немає свята. Колись весела і червона дата, Як чорна цифір, нині промайне — І лиш нудьгу всередині сколише (Зеров, Вибр., 1966, 54).  Словник української мови в 11 томах