цифір
ЦИ́ФІР, і, ж., заст. Збірн. до ци́фра.
Школяр, затинаючись, виписував цифір’ю (Мирний, IV, 1955, 110);
*У порівн. Та багатьом уже немає свята. Колись весела і червона дата, Як чорна цифір, нині промайне — І лиш нудьгу всередині сколише (Зеров, Вибр., 1966, 54).
Словник української мови (СУМ-11)