Орфографічний словник української мови

цмокіт

цмо́кіт

іменник чоловічого роду

цмокання

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цмокіт — ЦМО́КІТ, коту, ч., рідко. Те саме, що цмо́кання. Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом висмикнувши їх, стрибнули (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  2. цмокіт — -коту, ч., рідко. Те саме, що цмокання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цмокіт — ЦМО́КІТ, коту, ч., рідко. Те саме, що цмо́кання. Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом висмикнувши їх, стрибнули (Досв., Вибр., 1959, 63).  Словник української мови в 11 томах