цмокіт

ЦМО́КІТ, коту, ч., рідко. Те саме, що цмо́кання.

Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом висмикнувши їх, стрибнули (Досв., Вибр., 1959, 63).

Значення в інших словниках

1. цмокіт — цмо́кіт іменник чоловічого роду цмокання рідко  Орфографічний словник української мови
2. цмокіт — ЦМО́КІТ, коту, ч., рідко. Те саме, що цмо́кання. Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом висмикнувши їх, стрибнули (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
3. цмокіт — -коту, ч., рідко. Те саме, що цмокання.  Великий тлумачний словник сучасної мови