цурка —
див. кінець; палиця
Словник синонімів Вусика
цурка —
ЦУ́РКА, и, ж. 1. Короткий обрубок дерева; цурпалок. Біда біду, як кажуть, кличе: Десь хлопчик недалечко був, На його [Голуба] цуркою шпурнув І в голову якраз ударив дуже... (Л. Глібов); – Я спалила свій ціпок – ох, ох, – Обдурила діда й бабу – обох.
Словник української мови у 20 томах
цурка —
-и, ж. 1》 Короткий обрубок дерева; цурпалок. || Тріска, скалка. До цурки — а) на дрібні шматочки; б) повністю, нічого не залишивши. На цурки — на невеликі частини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цурка —
до цу́рки. 1. На дрібні, невеликі частини. Я перескочив через межу і ринувся просто на них (фашистів), вскочив у саму їхню гущу. Одного метнув через себе багнетом. На другому розбив до цурки приклад (Ю. Яновський). 2. Повністю все, без залішку.
Фразеологічний словник української мови
цурка —
ОБРУ́БОК (відрубана, відрізана частина чого-небудь; те, від чого відтята якась частина), ВІДРУ́БОК, ЦУ́РКА, УТИ́НОК, ЦУРПА́ЛОК (ЦУРУПА́ЛОК), ОЦУ́ПОК, ОЦУПАЛОК рідше, ЦУРПА́ЛКА діал. В пічці.. горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (М.
Словник синонімів української мови
цурка —
ЦУ́РКА, и, ж. 1. Короткий обрубок дерева; цурпалок. Біда біду, як кажуть, кличе: Десь хлопчик недалечко був, На його [Голуба] цуркою шпурнув І в голову якраз ударив дуже… (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
цурка —
Цурка, -ки ж. 1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр.
Словник української мови Грінченка