Значення в інших словниках цяп — ЦЯП, ЦЯП-ЦЯ́П, виг., діал. 1. виг., розм. Уживається на позначення сильних поштовхів, струсів, стуків. Вікна тихо, але ненастанно дзвеніли, столи і бюрка хиталися, а знадвору доходили лише короткі, сухі стуки: цяп! цяп! цяп! (І. Франко). 2. Ціп, ціп-ціп. Словник української мови у 20 томах цяп — ЦЯП, ЦЯП-ЦЯ́П, виг., діал. Ціп, ціп-ціп. Було жінка його вийде вранці да на курей: «цяп-цяп» (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах цяп — Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп». ЗОЮР. I. 108. Словник української мови Грінченка