цілко —
ЦІ́ЛКО. Присл. до цілки́й. – Раз! – скрикнула попадя і вдарила картами по носу. Цілко улучила вона по самому кінчику, аж у нього сльози потекли (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
цілко —
Присл. до цілкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цілко —
ЦІ́ЛКО. Присл. до цілки́й. — Раз! — скрикнула попадя і вдарила картами по носу. Цілко улучила вона по самому кінчику, аж у нього сльози потекли (Мирний, III, 1954, 195).
Словник української мови в 11 томах