Значення в інших словниках
-
ціль —
Бажаний результат дії, функціонування чи розвитку системи . У кібернетиці й системному аналізі розрізняють три типи цілей і, відповідно, ситуацій, коли виникає потреба використання цього поняття.
Моделювання економіки. Тлумачний словник
-
ціль —
(для вправ) мішень; П. мета; мн. ЦІЛІ, наміри, фр. потреби <н. на іншу потребу>; п-к ЦІЛЬОВИЙ, (кредит) ек. спеціяльний.
Словник синонімів Караванського
-
ціль —
[ц'іл'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. ц'ілеий
Орфоепічний словник української мови
-
ціль —
1. мета, завдання 2. це на стрільбищі
Словник чужослів Павло Штепа
-
ціль —
Ідеальне уявлення результату, якого слід досягти в процесілюдської діяльності, зокрема, диригентської, інструментальної,композиторської та іншої, поставлене свідомо.
Словник-довідник музичних термінів
-
ціль —
ЦІЛЬ, і, ж. 1. Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар, мішень. Несхибно у ціль я улучив, недовго Лук цей натягував я (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); Він на диво спокійно вибирав ціль, ловив її на мушку і тільки тоді стріляв (П.
Словник української мови у 20 томах
-
ціль —
Цілею чоловіка є пізнати правду, а правда визволить його. Правда робить людину вільною.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ціль —
(англ. аim, goal) 1. запрограмований результат (бажана подія або повна величина події), заради якого здійснюється виробничий процес, що повинен бути досягнутий за допомогою певних подій.
Економічний словник
-
ціль —
-і, ж. 1》 Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін. || Те саме, що мішень 1). Брати ціль. 2》 перен. Те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета. У цілях яких — для чого-небудь, із якоюсь метою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ціль —
ЦІЛЬ — ідеальний образ майбутнього, бажаного результату людської діяльності. Ц. є безпосереднім спонукальним мотивом діяльності людини, що визначає і мобілізує її волю. Процес формування і реалізації Ц. називається цілепокладанням.
Філософський енциклопедичний словник
-
ціль —
МЕТА́ (те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти); ЦІЛЬ перев. у мн. Я задумав цікаву для мене працю з історії перського письменства.. Мета в мене малася чисто наукова (А. Кримський); .- У неї має відбутися невеличкий спектакль. На добродійні цілі...
Словник синонімів української мови
-
ціль —
Ціль, ці́лі, ці́лі, ці́ллю; ці́лі, -лей
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ціль —
ЦІЛЬ, і, ж. 1. Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін. Несхибно у ціль я улучив, недовго Лук цей натягував я (Гомер, Одіссея, перекл.
Словник української мови в 11 томах
-
ціль —
Ціль, -лі ж. Цѣль. Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка