ціль
МЕТА́ (те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти); ЦІЛЬ перев. у мн. Я задумав цікаву для мене працю з історії перського письменства.. Мета в мене малася чисто наукова (А. Кримський); .- У неї має відбутися невеличкий спектакль. На добродійні цілі... (Леся Українка).
МІШЕ́НЬ (предмет, в який цілять при навчальній і тренувальній стрільбі), ЦІЛЬ. У полі на стрільбищі кожен взвод зайняв своє місце. Встановили мішень (І. Багмут); Тир невеличкий, незручний. Звичайний довгий рівчак з високим насипом. Ціль — дошка з чорним паперовим колом, на якому розбіглася комашня цифр (О. Донченко).
Словник синонімів української мови