Орфографічний словник української мови

цілющість

цілю́щість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цілющість — ЦІЛЮ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. цілю́щий. Досвідчені кліматологи, Думбадзе й Коломієць, одразу оцінили всі вигоди, всю цілющість місцевого клімату (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  2. цілющість — -щості, ж. Властивість за знач. цілющий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цілющість — ЦІЛЮ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. цілю́щий. Досвідчені кліматологи, Думбадзе й Коломієць, одразу оцінили всі вигоди, всю цілющість місцевого клімату (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 334).  Словник української мови в 11 томах