цілющість

ЦІЛЮ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. цілю́щий.

Досвідчені кліматологи, Думбадзе й Коломієць, одразу оцінили всі вигоди, всю цілющість місцевого клімату (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 334).

Значення в інших словниках

1. цілющість — цілю́щість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. цілющість — ЦІЛЮ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. цілю́щий. Досвідчені кліматологи, Думбадзе й Коломієць, одразу оцінили всі вигоди, всю цілющість місцевого клімату (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. цілющість — -щості, ж. Властивість за знач. цілющий.  Великий тлумачний словник сучасної мови