1. Словник української мови в 11 томах

цілющість

ЦІЛЮ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. цілю́щий.

Досвідчені кліматологи, Думбадзе й Коломієць, одразу оцінили всі вигоди, всю цілющість місцевого клімату (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілющість — цілю́щість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цілющість — ЦІЛЮ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. цілю́щий. Досвідчені кліматологи, Думбадзе й Коломієць, одразу оцінили всі вигоди, всю цілющість місцевого клімату (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. цілющість — -щості, ж. Властивість за знач. цілющий. Великий тлумачний словник сучасної мови