цілющий

ЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який має лікувальні властивості.

— Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод. У нього давно застуджені нирки (Тулуб, В степу.., 1964, 186);

Україна займає одне з перших місць в СРСР щодо наявності цілющих грязей, соляних озер і лиманів, використовуваних для лікування хворих (Наука.., 7, 1956, 13);

// Пов’язаний із здатністю зціляти.

Осінь завжди й скрізь з особливою силою нагадувала Данилові Багричу рідну Чернігівщину.. З безліччю водоростей, мохів та лісових плодів, у яких чародійниці-бабусі вгадували цілющі лікувальні якості (Дмит., Обпалені.., 1962, 160);

Ще в стародавні часи були відомі цілющі властивості лимона (Веч. Київ, 6.XII 1966, 4);

// Корисний для здоров’я, який сприяє зміцненню, збереженню здоров’я.

Вас так і потягло до води, до її чистої хвилі, до її цілющої прохолоди (Мирний, IV, 1955, 316);

Так, ліс — це добрий врожай, повноводна ріка, цілющий клімат (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 101);

Юрко розправляє плечі, підводить голову, напружуючи ніздрі, набирає повні груди цілющого степового повітря (Ряб., Жайворонки, 1957, 11);

Дихнуло цілющою свіжістю, аж залоскотало в горлі од неї (Гуц., Скупана.., 1965, 66);

Здоровий труд і благодатна втома, Солодкий сон цілющий по труді — І в серці знов жадання молоді (Дор., Тобі, народе.., 1959, 75);

*Образно. [Гайовий:] Який сьогодні святковий день. Мені здається, що я припав устами до цілющого джерела народної сили (Корн., II, 1955, 106);

// Який приносить полегшення, заспокоєння, втіху.

Потиху, непомітно, на місце розтопленого слізьми жалю, прилітали солодкі, цілющі мрії (Коцюб., І, 1955, 267);

Тихо насунулась [ніч], непомітно опанувала і розкішні мелодії понесла над радісно-стомленою землею, що з усміхом щастя піддавалася цілющій ласці (Хотк., І, 1966, 90);

Та де ж ти [мати] брала незвичайне слово І спокою цілюще джерело? (Мал., Звенигора, 1959, 18).

Цілю́щі тра́ви див. трава́.

♦ Живу́ща та (і) цілю́ща вода́; Живу́ща-цілю́ща води́ця див. живу́щий;

Цілю́ща вода́ — те саме, що Живу́ща та (і) цілю́ща вода́ ( див. живу́щий).

Вона стерегла онуків так, як змія стерегла цілющу воду: з прислуги ніхто не смів і зачепити дітей (Н.-Лев., III, 1956, 207);

Цілю́щий бальза́м — те, що приносить користь здоров’ю, заспокоює, тішить.

Повітря було чисте, чудове, пахуче, що, бачилось, так і лилося цілющим бальзамом у груди (Фр., III, 1950, 91);

Він читав і перечитував повні теплого співчуття листи, він вбирав у себе кожне слово, наче цілющий бальзам (Тулуб, В степу.., 1964, 235).