цілющий

ЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е.

Який має лікувальні властивості; гойний.

– Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод. У нього давно застуджені нирки (З. Тулуб);

Цілющі грязі;

// Пов'язаний із здатністю зціляти; оздоровлювати.

Осінь завжди й скрізь з особливою силою нагадувала Данилові Багричу рідну Чернігівщину .. З безліччю водоростей, мохів та лісових плодів, у яких чародійниці-бабусі вгадували цілющі лікувальні якості (Л. Дмитерко);

Ще в стародавні часи були відомі цілющі властивості лимона (з газ.);

// Корисний для здоров'я, який сприяє зміцненню, збереженню здоров'я.

Вас так і потягло до води, до її чистої хвилі, до її цілющої прохолоди (Панас Мирний);

Так, ліс – це добрий врожай, повноводна ріка, цілющий клімат (М. Чабанівський);

Юрко розправляє плечі, підводить голову, напружуючи ніздрі, набирає повні груди цілющого степового повітря (І. Рябокляч);

Дихнуло цілющою свіжістю, аж залоскотало в горлі од неї (Є. Гуцало);

Здоровий труд і благодатна втома, Солодкий сон цілющий по труді – І в серці знов жадання молоді (П. Дорошко);

* Образно. [Гайовий:] Який сьогодні святковий день. Мені здається, що я припав устами до цілющого джерела народної сили (О. Корнійчук);

// Який приносить полегшення, заспокоєння, втіху.

Потиху, непомітно, на місце розтопленого слізьми жалю, прилітали солодкі, цілющі мрії (М. Коцюбинський);

Тихо насунулась [ніч], непомітно опанувала і розкішні мелодії понесла над радісно-стомленою землею, що з усміхом щастя піддавалася цілющій ласці (Г. Хоткевич);

Та де ж ти [мати] брала незвичайне слово І спокою цілюще джерело? (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілющий — (засіб) гойний, лікувальний; (вплив) оздоровчий, живодайний; (із сл. вода) живущий, живлющий; зцілющий. Словник синонімів Караванського
  2. цілющий — [ц'іл'ушчией] м. (на) -шчому/-шч'ім, мн. -шч'і Орфоепічний словник української мови
  3. цілющий — хохл. (целебний) гойний, лікувальний Словник чужослів Павло Штепа
  4. цілющий — цілю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цілющий — -а, -е. Який має лікувальні властивості. || Пов'язаний із здатністю зціляти. || Корисний для здоров'я, який сприяє зміцненню, збереженню здоров'я. || Який приносить полегшення, заспокоєння, втіху. Цілющі трави. Цілюща вода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цілющий — ЖИВЛЮ́ЩИЙ (ЖИВЛЮ́ЧИЙ рідше) (який є джерелом сили, бадьорості; який підживлює, освіжає), ЖИВОТВО́РНИЙ, ЖИВУ́ЩИЙ, ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, ЖИВОДА́ЙНИЙ, ОСВІЖНИ́Й, ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ рідше, ЖИВОТВО́РЧИЙ рідше, ОСВІЖА́ЮЧИЙ рідше, ОЖИ́ВЧИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  7. цілющий — Цілю́щий і цілю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цілющий — ЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який має лікувальні властивості. — Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод. У нього давно застуджені нирки (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах