1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цілющий

цілю́щий

-а, -е.

Який має лікувальні властивості.

|| Пов'язаний із здатністю зціляти.

|| Корисний для здоров'я, який сприяє зміцненню, збереженню здоров'я.

|| Який приносить полегшення, заспокоєння, втіху. Цілющі трави. Цілюща вода.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілющий — (засіб) гойний, лікувальний; (вплив) оздоровчий, живодайний; (із сл. вода) живущий, живлющий; зцілющий. Словник синонімів Караванського
  2. цілющий — [ц'іл'ушчией] м. (на) -шчому/-шч'ім, мн. -шч'і Орфоепічний словник української мови
  3. цілющий — хохл. (целебний) гойний, лікувальний Словник чужослів Павло Штепа
  4. цілющий — цілю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цілющий — ЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який має лікувальні властивості; гойний. – Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод. У нього давно застуджені нирки (З. Словник української мови у 20 томах
  6. цілющий — ЖИВЛЮ́ЩИЙ (ЖИВЛЮ́ЧИЙ рідше) (який є джерелом сили, бадьорості; який підживлює, освіжає), ЖИВОТВО́РНИЙ, ЖИВУ́ЩИЙ, ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, ЖИВОДА́ЙНИЙ, ОСВІЖНИ́Й, ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ рідше, ЖИВОТВО́РЧИЙ рідше, ОСВІЖА́ЮЧИЙ рідше, ОЖИ́ВЧИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  7. цілющий — Цілю́щий і цілю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цілющий — ЦІЛЮ́ЩИЙ, а, е. Який має лікувальні властивості. — Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла, до цілющих вод. У нього давно застуджені нирки (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах