цілюще
ЦІЛЮ́ЩЕ.
Присл. до цілю́щий.
Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар);
В далекій життєвій дорозі людині насамперед мариться рідна оселя .. Дорогі спогади облагороджують серце, вносять у нього просвітлення, цілюще діють на рани, що, бува, починають ятритися в душі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілюще — цілю́ще прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- цілюще — Присл. до цілющий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілюще — ЦІЛЮ́ЩЕ. Присл. до цілю́щий. Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (Гончар, II, 1959, 61); В далекій життєвій дорозі людині насамперед мариться рідна оселя.. Словник української мови в 11 томах