цілюще
ЦІЛЮ́ЩЕ. Присл. до цілю́щий.
Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (Гончар, II, 1959, 61);
В далекій життєвій дорозі людині насамперед мариться рідна оселя.. Дорогі спогади облагороджують серце, вносять у нього просвітлення, цілюще діють на рани, що, бува, починають ятритися в душі (Вітч., 10, 1969, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілюще — цілю́ще прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- цілюще — ЦІЛЮ́ЩЕ. Присл. до цілю́щий. Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар); В далекій життєвій дорозі людині насамперед мариться рідна оселя .. Словник української мови у 20 томах
- цілюще — Присл. до цілющий. Великий тлумачний словник сучасної мови