1. Словник української мови у 20 томах

цілючість

ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм.

Властивість за знач. цілю́чий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілючість — цілю́чість іменник жіночого роду цілющість розм. Орфографічний словник української мови
  2. цілючість — -чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цілючість — ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий. Словник української мови в 11 томах