цілючість
цілю́чість
іменник жіночого роду
цілющість
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілючість — ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий. Словник української мови у 20 томах
- цілючість — -чості, ж., розм. Властивість за знач. цілючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілючість — ЦІЛЮ́ЧІСТЬ, чості, ж., розм. Властивість за знач. цілю́чий. Словник української мови в 11 томах