чалап —
ЧАЛА́П, ЧАЛА́П-ЧАЛА́П, виг., у знач. пред., розм. Дія за знач. чала́пати, чала́пнути; (перев. щодо повторюваної дії). На тракті болото по кістки, рідке і чорне, як смола, а він чалап-чалап то на один край вулиці, то на другий (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
чалап —
ЧАЛА́П, ЧАЛА́П-ЧАЛА́П, присуди. сл„ розм. Уживається за знач. чала́пати і чала́пнути. На тракті болото по кістки, рідке і чорне, як смола, а він чалап-чалап то на один край вулиці, то на другий (Фр., IV, 1950, 335).
Словник української мови в 11 томах