чалап
ЧАЛА́П, ЧАЛА́П-ЧАЛА́П, присуди. сл„ розм. Уживається за знач. чала́пати і чала́пнути.
На тракті болото по кістки, рідке і чорне, як смола, а він чалап-чалап то на один край вулиці, то на другий (Фр., IV, 1950, 335).
Словник української мови (СУМ-11)