чаполоть

ча́полоть

іменник жіночого роду

трав'яниста рослина

розм.

Значення в інших словниках

1. чаполоть — ЧА́ПОЛОТЬ див. ча́полоч.  Словник української мови у 20 томах
2. чаполоть — -і, ж., розм. Те саме, що чаполоч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чаполоть — ЧА́ПОЛОТЬ, і, ж., розм. Те саме, що ча́полоч. Отаман вибрав місце коло одного єрика, де пісок заріс зеленою листатою чаполоттю та червоним солонцем (Н.-Лев., II, 1956, 226).  Словник української мови в 11 томах
4. чаполоть — Чаполоть, -ті, чаполоч, -чі ж. раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. І. 115, 176.  Словник української мови Грінченка