Словник української мови у 20 томах

чаполоть

ЧА́ПОЛОТЬ див. ча́полоч.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чаполоть — ча́полоть іменник жіночого роду трав'яниста рослина розм.  Орфографічний словник української мови
  2. чаполоть — -і, ж., розм. Те саме, що чаполоч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чаполоть — ЧА́ПОЛОТЬ, і, ж., розм. Те саме, що ча́полоч. Отаман вибрав місце коло одного єрика, де пісок заріс зеленою листатою чаполоттю та червоним солонцем (Н.-Лев., II, 1956, 226).  Словник української мови в 11 томах
  4. чаполоть — Чаполоть, -ті, чаполоч, -чі ж. раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. Анн. 167. б) Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. І. 115, 176.  Словник української мови Грінченка