чарколюб

чарколю́б

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. чарколюб — див. п'яниця  Словник синонімів Вусика
2. чарколюб — ЧАРКОЛЮ́Б, а, ч., розм. Той, хто любить випити спиртного. Виставили [коньяк] тільки так, для годиться, про той випадок, коли хтось підсяде, а самі... аскети якійсь! Самому ж братись за пляшку просто незручно, ще подумають, що чарколюб (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. чарколюб — -а, ч. Питущий чоловік; охочий випити чарку.  Великий тлумачний словник сучасної мови