Орфографічний словник української мови

чаркування

чаркува́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чаркування — ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися. Аж на цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування, а потім знову давай родичатися (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. чаркування — -я, с., розм. Дія за знач. чаркувати і чаркуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чаркування — ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися. Семен був підтримав хазяїна в чаркуванні, але скоро теж відстав (Ільч.  Словник української мови в 11 томах