чаркування

ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися.

Семен був підтримав хазяїна в чаркуванні, але скоро теж відстав (Ільч., Серце жде, 1956, 242);

Аж на цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування, а потім знову давай родичатися (Стельмах, І, 1962, 59).

Значення в інших словниках

1. чаркування — ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися. Аж на цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування, а потім знову давай родичатися (М.  Словник української мови у 20 томах
2. чаркування — чаркува́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. чаркування — -я, с., розм. Дія за знач. чаркувати і чаркуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови