чаркування
ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися.
Семен був підтримав хазяїна в чаркуванні, але скоро теж відстав (Ільч., Серце жде, 1956, 242);
Аж на цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування, а потім знову давай родичатися (Стельмах, І, 1962, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чаркування — ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися. Аж на цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування, а потім знову давай родичатися (М. Словник української мови у 20 томах
- чаркування — чаркува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- чаркування — -я, с., розм. Дія за знач. чаркувати і чаркуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови