чаркування

ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися.

Аж на цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування, а потім знову давай родичатися (М. Стельмах);

Семен був підтримав хазяїна в чаркуванні, але скоро теж відстав (О. Ільченко);

Все .. наповнювало спекотний день і їхнє чаркування в цей час якимось особливим значенням, ще й об'єднувало міцніше, ніж будь-коли (Ю. Мушкетик).