чаркування

ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися.

Аж на цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування, а потім знову давай родичатися (М. Стельмах);

Семен був підтримав хазяїна в чаркуванні, але скоро теж відстав (О. Ільченко);

Все .. наповнювало спекотний день і їхнє чаркування в цей час якимось особливим значенням, ще й об'єднувало міцніше, ніж будь-коли (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. чаркування — чаркува́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. чаркування — -я, с., розм. Дія за знач. чаркувати і чаркуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чаркування — ЧАРКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чаркува́ти і чаркува́тися. Семен був підтримав хазяїна в чаркуванні, але скоро теж відстав (Ільч.  Словник української мови в 11 томах