чарування

чарува́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. чарування — ЧАРУВА́ННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. чарува́ти 1. Тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки, принесені за чарування чи зілля (М. Стельмах). 2. заст. Те саме, що ча́ри 1...  Словник української мови у 20 томах
2. чарування — -я, с. 1》 заст. Дія за знач. чарувати 1). 2》 заст. Чари (у 1, 2 знач.). 3》 перен. Те саме, що чари 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чарування — Чарува́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. чарування — ЧАРУВА́ННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. чарува́ти 1. Тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки, принесені за чарування чи зілля (Стельмах, І, 1962, 139). 2. заст. Чари (у 1, 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах