1. Орфографічний словник української мови

чарування

чарува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарування — ЧАРУВА́ННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. чарува́ти 1. Тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки, принесені за чарування чи зілля (М. Стельмах). 2. заст. Те саме, що ча́ри 1... Словник української мови у 20 томах
  2. чарування — -я, с. 1》 заст. Дія за знач. чарувати 1). 2》 заст. Чари (у 1, 2 знач.). 3》 перен. Те саме, що чари 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чарування — Чарува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чарування — ЧАРУВА́ННЯ, я, с. 1. заст. Дія за знач. чарува́ти 1. Тітка запалює на припічку трусок, ставить на нього пательню і розбиває крашанки, принесені за чарування чи зілля (Стельмах, І, 1962, 139). 2. заст. Чари (у 1, 2 знач.). Словник української мови в 11 томах