часто —
ЧА́СТО. Присл. до ча́стий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (прислів'я); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка); Хилиться голова Христини все нижче та нижче...
Словник української мови у 20 томах
часто —
Хто частенько випиває, той під тином спочиває. Про п'яницю, який не може дійти додому і засипає будь-де. Часто так буває: один вину свою на другого звертає. Коли свою вину перекладають на когось іншого.
Приповідки або українсько-народня філософія
часто —
Присл. до частий. || Те саме, що нерідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
часто —
ча́сто й (та) гу́сто. Майже весь час; постійно. Те серденько так хотіло любити, так хотіло! Але ж любити було нікого!.. Недоброго й часто й густо п’яного батька вона не любила, матері не було (Б. Грінченко); Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою? (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мови
часто —
Ча́сто, ча́сто-гу́сто, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
часто —
ЧА́СТО. Присл. до ча́стий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Укр.. присл.., 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах