чезнути —
Ну, -неш, недок., розм. Те саме, що щезати. І в ртутній спеці фіолету він невимовна довго чез... (ЗД:43); Бо втрачене саме життя, що чезне в цій порожнечі світової тиші. (ЧТ:77).
Словник поетичної мови Василя Стуса
чезнути —
ЧЕ́ЗНУТИ, ну, неш, недок., розм. Щеза́ти. Біла сучка скаче в його виноградник.., потому все чезне (М. Коцюбинський); Сиділи ми при згаслому багатті.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали, як між вуглям вилися прудко золоті гадючки і чезли (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
чезнути —
-ну, -неш, недок., розм. Те саме, що щезати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чезнути —
ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
чезнути —
Че́знути, че́зну, -неш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чезнути —
ЧЕ́ЗНУТИ, ну, нош, недок., розм. Те саме, що щеза́ти. Біла сучка скаче в його виноградник.., потому все чезне (Коцюб., I, 1955, 265); Сиділи ми при згаслому багатті.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали, як між вуглям вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр., І, 1951, 293).
Словник української мови в 11 томах
чезнути —
Чезнути, -ну, -неш гл. Исчезать. Желех.
Словник української мови Грінченка