Орфографічний словник української мови

челядинка

челяди́нка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. челядинка — ЧЕЛЯДИ́НКА, и, ж., іст. Жін. до челяди́н 1. [Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. челядинка — -и, іст. Жін. до челядин 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. челядинка — ЧЕЛЯДИ́НКА, и, ж., іст. Жін. до челяди́н 1. [Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (Вас., III, 1960, 224).  Словник української мови в 11 томах
  4. челядинка — Челядинка, -ки ж. = челядниця.  Словник української мови Грінченка