челядинка

ЧЕЛЯДИ́НКА, и, ж., іст.

Жін. до челяди́н 1.

[Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. челядинка — челяди́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. челядинка — -и, іст. Жін. до челядин 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. челядинка — ЧЕЛЯДИ́НКА, и, ж., іст. Жін. до челяди́н 1. [Панна Рома:] Коли я була малою, жила у нас челядинка, моя няня, стара жінка родом десь аж з-під Карпат (Вас., III, 1960, 224).  Словник української мови в 11 томах
4. челядинка — Челядинка, -ки ж. = челядниця.  Словник української мови Грінченка