Орфографічний словник української мови

червоніння

червоні́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. червоніння — ЧЕРВОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. червоні́ти. Еліза ліниво підводиться, злегка потягається й сміється негарним, жорстким, злим смішком. І зразу видно, що весь її попередній дитячо-соромливий ніжний сміх, усе червоніння, задумлива напівзгода – все це було несправжнє (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. червоніння — -я, с. Дія за знач. червоніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. червоніння — Червоні́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. червоніння — ЧЕРВОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. червоні́ти.  Словник української мови в 11 томах