червоніння

ЧЕРВОНІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. червоні́ти.

Еліза ліниво підводиться, злегка потягається й сміється негарним, жорстким, злим смішком. І зразу видно, що весь її попередній дитячо-соромливий ніжний сміх, усе червоніння, задумлива напівзгода – все це було несправжнє (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. червоніння — червоні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. червоніння — -я, с. Дія за знач. червоніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. червоніння — Червоні́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. червоніння — ЧЕРВОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. червоні́ти.  Словник української мови в 11 томах