честолюбство

честолю́бство

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. честолюбство — ЧЕСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Прагнення до слави, почестей, домагання високих постів. Честолюбство та гординя гризли йому серце, як іржа залізо (І. Нечуй-Левицький); – Ех, Тарасе, Тарасе, – розчулився враз Семен Михайлович. – І понесло ж тебе у ту Ковалівку.  Словник української мови у 20 томах
2. честолюбство — -а, с. Прагнення до слави, почестей, домагання високих постів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. честолюбство — ЧЕСТОЛЮ́БСТВО, а, с. Прагнення до слави, почестей, домагання високих постів. Честолюбство та гординя гризли йому серце, як іржа залізо (Н.-Лев., III, 1956, 368); — Ех, Тарасе, Тарасе,— розчулився враз Семен Михайлович.— І понесло ж тебе у ту Ковалівку.  Словник української мови в 11 томах