Значення в інших словниках
-
чиновний —
ЧИНО́ВНИЙ, а, е, заст. 1. Який перебуває в якому-небудь чині на державній службі. Незабаром наїхало в село чиновного панства. Питають-розпитують, пишуть-записують (Панас Мирний); Стиснута гранітом, суворо темніла Нева, зводились над нею мости...
Словник української мови у 20 томах
-
чиновний —
-а, -е, заст. 1》 Який перебуває в якому-небудь чині на державній службі. || у знач. ім. чиновний, -ного, ч. Те саме, що чиновник 1). 2》 Який має великий чин, ранг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чиновний —
ЧИНО́ВНИЙ, а, е, заст. 1. Який перебуває в якому-небудь чині на державній службі. Незабаром наїхало в село чиновного панства. Питають-розпитують, пишуть-записують (Мирний, II, 1954, 42); Стиснута гранітом, суворо темніла Нева, зводились над нею мости...
Словник української мови в 11 томах