чиновниця —
ЧИНО́ВНИЦЯ, і, ор. ею, ж. Жін. до чино́вник. Лекерія Петрівна нанесла до чаю й свого добра, прийшла в гості навіть з своїм сахаром, як ходять з своїм сахаром одна до одної старі удови “чиновниці”, принесла навіть свою паляницю (І.
Словник української мови у 20 томах
чиновниця —
-і. Жін. до чиновник.
Великий тлумачний словник сучасної мови